Перейти до основного вмісту

6 листопада 1997 року Указом Президента України було встановлено щорічне відзначення Дня української писемності та мови 9 листопада, у день вшанування пам’яті Преподобного Нестора Літописця. З 1073 року Нестор Літописець був ченцем Києво-Печерського монастиря, першим давньоруським письменником і літописцем, автором житій святих князів Бориса і Гліба, а також преподобного Феодосія Печерського, одним із авторів «Повісті минулих літ» та ревним послідовником творців слов’янської писемності Кирила і Мефодія.

    Українська мова, яка є результатом інтеграції трьох діалектів праслов’янської мови – полянського, деревлянського та сіверянського, належить до слов’янської групи індоєвропейської мовної сім’ї. Для запису української мови використовують адаптовану кирилицю, зрідка – латиницю в різних варіантах. Назву «українська мова» на позначення мови українських земель Речі Посполитої почали вживати з XVI століття, однак до середини XIX століття основною назвою мови, що тепер зветься українською, було поняття «руська мова». Це почало вносити плутанину від моменту приєднання України до Московії та згодом Російської імперії, оскільки росіяни у XVIII столітті назвали свою мову «русским языком». Після певного періоду, під час якого мову України намагалися відрізняти від російської за допомогою різних назв, поняття «українська мова», зрештою, перемогло в усіх українських регіонах.

    Упродовж століть українська мова, так само як і її носій – український народ, зазнавала суттєвих утисків і заборон з боку різних держав, зважаючи на те, під чиєю владою опинялася Україна. Нині українська мова має державний статус, але зазіхання на неї не припиняються. Ось як кілька років тому висловилася щодо мовного питання велика донька українського народу, поетеса Ліна Костенко: «Нації вмирають не від інфаркту. Спочатку їм відбирає мову. Ми повинні бути свідомі того, що мовна проблема для нас актуальна і на початку ХХІ століття, і якщо ми не схаменемося, то матимемо дуже невтішну перспективу». Сьогодні число мовців становить понад 45 мільйонів, більшість з них живе в Україні. Поширена українська мова у Білорусі, Молдові, Польщі, Росії, Румунії, Словаччині, Казахстані, Аргентині, Бразилії, Великій Британії, Канаді, США та інших країнах, де мешкають українці. Найближчою до української мови за лексикою є білоруська (84% спільної лексики), потім польська (70% спільної лексики) і словацька (68% спільної лексики).

    Вітаємо всіх із Днем української писемності та мови і пам’ятаймо, що треба докладати зусиль, аби українська мова не тільки зберігалася, але й розвивалася, бо, як сказав один із творців литовської писемності  Мікалоюс Даукша: «Рідна мова – мати єдності, батько громадянства і сторож держави»

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Подаруйте дітям Різдво: ТОП різдвяних книжок

На Різдво хочеться особливої атмосфери святкового настрою й дива. Допомогти із цим можуть не лише вуличні забави зі снігом, теплі напої з корицею, блискуча гірлянда на ялинці, а й різдвяні історії. Шусть і Шуня. Різдвяна ялинка Шусть і Шуня прикрасили ялинку печивом, але воно все пропало! А невдовзі Шустеві стало дуже зле. Здогадуєтесь чому? З цією дотепною оповідкою можна повправлятися в лічбі та повчитися чесності й доброти. Найкращі різдвяні історії Найкращі різдвяні історії.  До цієї збірки увійшли перекази творів відомих казкарів і письменників. Малий читач довідається, як сніговики готувалися до справжнього конкурсу краси, як Санта Клаус відпочиває після Різдва, а ельфи трудяться на іграшковій фабриці і ще багато-багато цікавого... Для дітей дошкільного та молодшого шкільного віку. Загублений різдвяний лист    Чи є кращі дні в році, ніж різдвяні? Чекаючи на Святвечір, Маленький Зайчик і Бузиновий Ведмідь гралися у сніжки. Раптом їм до рук потрапив лист, адресований самому Санта-К
 День української писемності та мови       День української писемності та мови – державне свято, яке щороку відзначається в Україні 9 листопада. Воно було започатковано 9 листопада 1997 року Указом Президента № 1241/97 "Про День української писемності та мови" на підтримку "ініціативи громадських організацій та з урахуванням важливої ролі української мови в консолідації українського суспільства".      За православним календарем у цей день вшановують пам'ять преподобного Нестора-літописця. Він був письменником-агіографом, основоположником давньоруської історіографії, першим істориком Київської Русі, мислителем, вченим, ченцем Києво-Печерського монастиря.      Дослідники вважають, що саме з преподобного Нестора-літописця і починається писемна українська мова. Він є автором найдавнішої пам'ятки історіографії та літератури українців – "Повісті минулих літ", яка була завершена близько 1113 року. Цей твір складений на основі сучасних автору подій і архів
  Топ-10 цікавих фактів про українську мову 1. Найбільше перекладений літературний твір – "Заповіт" Т.Г.Шевченка: 147 мовами народів світу. 2. Особливістю української мови є те, що вона багата на зменшувальні форми. Зменшувально-пестливу форму має, як не дивно, навіть слово "вороги" – "вороженьки". 3. Найбільш уживаною літерою в українській абетці є літера "п"; на неї також починається найбільша кількість слів. Літера "ф" – найменш уживана. Слова, які починаються з цієї літери, в переважній більшості випадків прийшли в українську мову з інших мов. 4. Найдовше слово в українській мові складається з 30 літер. Це слово "дихлордифенілтрихлорметилметан" – назва хімікату, що використовується для боротьби зі шкідниками. 5. Іменник у нашій мові має 7 відмінків (один з них – кличний). Це вирізняє українську мову серед східнослов'янських. Сьомий, кличний, існує також в граматиках латини, грецької мови та в санскритській граматиці (я